Рак щитоподібної залози є найбільш поширеним із злоякісних новоутворень ендокринних органів і становить <1% від усіх злоякісних пухлин людини. Річна захворюваність на рак щитоподібної залози значно варіюється в залежності від географічного району, віку і статі. У недавньому огляді повідомляється про загальну поширеність всіх видів раку щитоподібної залози в США 7,7 на 100 000 населення, 11,3 на 100 000 жіночого і 4,1 на 100 000 чоловічого населення.

Щодо ситуації по Україні, по даним національного канцер-реєстру, за 2017р. вперше виявлених раків щитовидної залози зареєстровано 2870 випадків, в порівнянні з  2016р. – 3059 випадків. Захворюваність по Україні 7.6 на 100 тис. населення.

Найбільша кількість випадків зареєстровано в м. Київ – 367, Вінницькій – 216, Київській – 209 та Дніпропетровській – 201 областях.  Найнижчий показник мають Закарпатська – 23, Чернівецька – 28, Волинська – 39 та Миколаївська – 56 області. По Івано-Франківській області за 2017р. зареєстровано 60 випадків вперше виявлених раків щитоподібної залози, з них: 12 чоловічого та 48 жіночого населення. Станом на кінець 2018р. на обліку знаходиться 553 особи, вперше виявлено за 2018р.- 58 випадків раку щитоподібної залози, з них 43 випадків в I -II-й стадії, 6 випадків – IIIст., 9 випадків в IV ст.

Єдиний встановлений фактор екологічного ризику раку щитоподібної залози – це вплив іонізуючого випромінювання, а ризик, особливо папілярної карциноми, частіше у осіб молодого віку.

Незважаючи на збільшення захворюваності, смертність від раку щитоподібної залози, як правило, знижувалась протягом останніх трьох десятиліть, що пов’язане з поліпшенням діагностики, а не лікуванням новоутворень .             Діагноз раку щитоподібної залози виставляється за даними комплексного об’єктивного обстеження (пальпація), на основі даних інструментальних дослідження (УЗД, КТ, сцинтиграфія та ін.), лабораторних аналізів гормонів тиреоїдної панелі,  результатах цитологічного заключення після проведення тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ). Остаточно діагноз підтверджується гістологічним обстеженням післяопераційного матеріалу

Кабінет моніторингу хірургічної патології щитоподібної залози, який є структурним підрозділом КЗ «Прикарпатський Клінічний Онкологічний Центр»  засновано в 2013р., по ініціативі головного лікаря Романчука Володимира Романовича.

В кабінеті проводиться комплексне обстеження щитоподібної залози (огляд, УЗД, лабораторна діагностика), включаючи тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) для цитологічного дослідження. Цитологічна діагностика захворювань щитоподібної залози вважається найбільш точним, ефективним та економічним методом діагностики.

ТАПБ проводиться згідно міжнародних стандартів за участю лікарів: хірурга, УЗД-спеціаліста та цитолога для максимального підвищення якості обстеження.

Даний метод обстеження не несе за собою негативних наслідків в тому розумінні, яке дуже поширене між людьми, що будь-яке втручання для отримання матеріалу для діагностики призводить до прогресування хвороби.

Куратором кабінету від кафедри онкології Івано-Франківського Національного Медичного Університету є д.м.н., професор Скрипко В.Д.

Результати цитологічних досліджені зазвичай видаються на наступний день після проведення ТАПБ з подальшим визначенням тактики лікування.

Показання до ТАПБ:

  • Всі вузлові утвори щитоподібної залози, більші 1 см, які пальпуються або випадково виявлені при УЗ скануванні.
  • Всі вузлові утвори щитоподібної залози, менші 1 см, які пальпуються або виявлені випадково при УЗ скануванні, при наявності підозрілих ультразвукових ознак.
  • Всі вузлові утвори щитоподібної залози при наявності анамнестичних даних, клінічних чи лабораторних даних про високу ймовірність наявності раку щитоподібної залози.
  • Анамнестичні дані, які підвищують ймовірність виявлення раку щитоподібної залози.

Отже, ТАПБ – це єдиний малоінвазивний нехірургічний метод діагностики доброякісних і злоякісних вузлових новоутворів щитоподібної залози.